Україна втрачає свої чорноземи

8
561

Україна втрачає славу свiтової житницi. Не через природнi аномалiї — через недбалiсть бiзнесменiв i безвiдповiдальнiсть чиновникiв. Агрохолдинги виснажують вiтчизнянi чорноземи технiчними культурами, якi до всього — вiдправляють на експорт. Вiд цього бюджет щороку недоотримає до 10 мiльярдiв гривень.

Iз року в рiк на цих угiддях вирощують кукурудзу. Хоча за правилами сiвозмiни, технiчна культура має з»являтися на одному полi лише раз на сiм рокiв. Бо занадто виснажує землю.

Кукурудза займає половину усiєї посiвної площi Баришiвського району на Київщинi. Ще стiльки ж засiвають соняшником. А мали б — у шiсть разiв менше. Щоб не зiпсувати чорнозем. Та два великих агрохолдинги, якi орендують людськi надiли, на норми не зважають. Пiдприємцi збирають по 120 центнерiв кукурудзи з гектара. Це в втричi бiльше, нiж урожай пшеницi. Усе продають за кордон. Навiть те, чим мали б дiлитися з селянами — в якостi оплати за оренду паїв.

Григорiй Наконечний – фермер: «Приїхати в село зараз запитати любого жителя, хто здав в оренду свою землю, чи є в тебе сьогоднi пригiрщ кукурудзи або зерна, щоб прокормити худобу, немає. Один раз у рiк дають ну тонну, ну нехай двi».

Григорiй Наконечний один на все село має 38 гектарiв землi. На нiй змушений вирощувати кормовi культури. Каже — на пiсках та болотах, де йому дали пай, нiчого бiльше не росте. Цi землi взагалi не можна було вiддавати в оренду, кажуть експерти.

Iван Томич — президент Союзу сiльськогосподарських обслуговуючих кооперативiв: «Бiльше 5 мiльйонiв гектарiв земель, якi не можна було використовувати для вирощування СГ культур, крiм пасовищ i iнших напрямкiв, вони розпайованi».

В Українi немає централiзованої системи мелiорацiї. Iз понад двох мiльйонiв гектарiв земель, якi потребують зрошення — поливається третина. Щоб оросити решту — треба 5 мiяльрдiв гривень. Не посильно — навiть для великих холдингiв. Цим має займатися держава, кажуть фермери. Як i контролем за обробiтком землi. За останнiх 20 рокiв кiлькiсть органiчних речовин у ґрунтi зменшилася у десятки разiв. Їх замiнили хiмiчними добривами — зокрема, i тими, що забороненi у всьому свiтi.

Григорiй Наконечний – фермер: «Найдiть хоч одну норку пiсля дощового черв’яка, немає. Нема нi черв’яка, нема нi жайворонка, нi куропатки, тут. Там де застосовується хiмiя, де недотримується якоїсь норми, там не буде».

Державний центр охорони родючостi ґрунтiв єдиний на всю Україну має данi про якiсть вiтчизняних чорноземiв. Обстежують їх раз на п»ять рокiв. Зупинити деградацiю угiдь тут пропонують за допомогою так званого точного землеробства. Так вже давно господарюють у Європi.

Iгор Яцук — директор Центрдержродючостi: «Необхiдно виготовляти агрохiмiчний паспорт на конкретну земельну дiлянку. тодi кожен землекористувач буде знати який якiсний стан його ґрунту».

Володимир Лапа — ген директор Українського клубу аграрного бiзнесу: «Обсяги державної пiдтримки сiльгоспвиробникiв зменшилися в 5 разiв протягом останнiх 5 рокiв. Пiдвищено нормативно-грошову оцiнку земель сiльгосппризначення. Понад 75% збiльшення вiдбулося в минулому роцi. Орiєнтацiя на привабливi культури — це просто єдиний шанс вижити».

У Європi за виснаження ґрунтiв у фермерiв забирають дотацiї. У нас i забирати нiчого. Хiба оштрафують. До 8,5 тисяч гривень. Для агрохолдингiв з їхнiми надприбутками — цей штраф крапля в морi. За всi зловживання розплачується держава — щороку вiд виснаження грунтiв Україна втрачає вiд 5 до 10 мiяльрдiв доларiв.

АГЕНТ.ua

8 КОММЕНТАРИИ

  1. Не важно кем это сейчас контролируется — органы государственного контроля и надзора за сельским хозяйством уничтожены. Сейчас практически уничтожаются органы экологического контроля — экоинспекции превратились в фарс. Такая же самая ситуация в других областях — государства просто нет там, где нечего украть, там, где нужно работать на перспективу. Хьюндаи, стадионы, госзакупки, оффшоры — вот ключевые слова сегодняшнего дня.

  2. ну вот это и есть то о чем я написал другими словами 🙂 тока кто жк на это пойдет ? власть взять вруки только силой, народ молча поддержит (ликуя внутри), но увы, я не тот смельчак, смею надеятьс яна других, и таких трусов я как я много. Нам всем нужен Тайлер Дарден и проект «разгром» 🙂

Добавить комментарий