Продразверстка на Днепропетровщине или Повний жнивець

0
200

В Украине, особенно в южных её регионах, – неурожай зерновых. Согласно законодательству, в каждой области как раз на такие неурожайные годы должен быть свой региональный запас зерна. Последние десять лет его на Днепропетровщине не было. Была договоренность с зернотрейдерами — те временно оставляли на территории области зерно, власть отчитывалась перед Киевом, и зерно тут же вывозилось. В этом году ситуация изменилась. В мае на сессии облсовета было принято решение о внесении изменений в Программу формирования региональных ресурсов продовольственного зерна. Исполнителем программы стало КП «Региональный стабилизационный фонд», которому поручено сформировать региональный ресурс в объеме 119 тысяч тонн. И само решение, и методы его реализации вызвали неоднозначную реакцию. В этом материале я собрала все аргументы «за» и «против».

Подробнее >>

Виїзд нашої знімальної групи на жнива — справа майже пересічна, буденна… але не цьогоріч — нині їхали на кордон із Херсонщиною занепокоєні звістками з полів…

проїжджали сотні, тисячі гектарів ріллі, засіяні озиминою…

спочатку нам здалося, що все збіжжя все скосили, залишивши традиціно 10-15 см стерні… але…

…виявилось, що 10-15 см — то висота рослин… і комбайни, які наразі збирають те збіжжя, — шкрябають по землі, бо намагаються прибрати врожай, не втративши жодного колоска!!!
зелена маса карантинних рослин потужніша за озиму пшеницю… а на цю землю за 8 місяців не впало ані краплі води…
нині врожайність озимої пшениці в Якимівському р-ні — близько 10 ц з га… ячміня — 3-7… це у 5-10 разів менше, ніж збирають тут зазвичай у сприятливі роки…

А цьогоріч держава обіцяла компенсувати аграріям втрати озимини… але з початку року — не дали й копійки… ані обіцяні компенсації по кредитним ставкам, ані обіцяні компенсації за вимерзлі озимі… донині обіцяють дати гроші… але у грудні! раніше на 4 комбайни виділяли 8 машин, котрі день і ніч ледь встигали забирати збіжжя від комбайнів… нині — на 4 комбайни працює 2 машини… і ті — по кілька годин чекають, доки заповниться бункер комбайну…

…за такої ситуації із ранніми зерновими — господарства ще міг би врятувати соняшник… але дощ потрібен і йому, адже вже на 50 см стовбурі він викинув корзинку, аби швидше провсти вегетативний період… а також уже скидає нижнє листя, аби не тягло на себе потрібну голівці вологу… агрономи кажуть, що ще кілька днів такої спеки — і соняшник просто не зацвіте… його залишиться перемолотити на силос чи просто задискувати в землю, тому що такі слабкі рослини не дадуть врожаю…

Аби відновити систему зрошення — на кожен агрегат потрібно витратити понад 250 тисяч гривень… зайвих грошей в господарстві ж не буває… 20 років поспіль можновладці піаряться на великій любові й розумінні проблем українського села…

…а віз і нині — там… із таким ставленням з боку держави невдовзі українське село зникне з адміністративних карт… просто зникне як таке… бо тримається воно — без перебільшення — з останніх сил! закинуті села — людська напівпустеля — справляють незабутнє враження, від якого хочеться просто вити — довго й голосно… повертались додому мовчки… та й чим ми могли розрадити у цій ситуації?… 12 годин під пекучим сонцем не додавали оптимізму.

Юрій Фоменко

Добавить комментарий