День довкілля

0
221

З приходом весни оживає все в навколишньому світі. Починає дзвеніти струмок, розповідаючи свої зимові сни мурашнику, що виріс біля нього. Проростає трава, перетворює темну землю на килим пишно-зеленого кольору. Повертаються птахи з вирію і з завзяттям лаштують собі гнізда, співають пісень. Подекуди оживають працівники комунального господарства. Вони метушаться по зеленому килиму, збирають папір, склянки, поліетилен і різне сміття, яке викинули їх земляки.

В цій метушні настає весняне свято всього людського племені – День Довкілля. За день до нього їдуть автомашини до лісорозсадника, розживаються молодими деревцями.  А в саме свято, з самого ранку з усіх установ, як вранці мурашки з мурашника, виповзають назовні  службовці. З завзятістю і наполегливістю риють ямки, позують з вставленими в ті ямки саджанцями перед фотокореспондентом газети. Після максимум години наполегливої праці вже розкладена у молодому гайку скатертина, на якій красуються харчі і щось міцне.” За довкілля!”, “За чисте повітря нашого міста! “, “Хай шумлять гаї, посаджені нами!“ — лунають один за другим тости…

Після цих тостів залишаються деревця один на один з життям. Як писав Дарвін, відчувають безпосередньо на своїй долі природний добір. Проходять якось миттєво весняні дощі, вступає в свої права літо. Земля стає сухою, повітря жарким, а сонце спекотним. Берізки і дубки, горобини та липки, згортаючи молоді листочки дивляться на установи, де за вікнами сидять люди, ті що їх саджали. Сидять під кондиціонерами і не переймаються їх долею. Читають рецепти, як схуднути, не вилазячи із-за столу. Сумно рахують калорії в з’їденому і дивляться у вікно.  А деревця з останньою надією дивляться в ті вікна  з другої сторони і помирають стоячи.

Якби хоч тисяча саджанців виживала в нашому місті за рік, а висаджують в декілька раз більше, то за останні п’ять років Дніпропетровськ був би гаєм з птахами і тінистими алеями, з набагато чистішим повітрям.

Можливо нам і не цікава доля тих саджанців.  Для їх подальшого життя бюджету не передбачено.  А вся любов до зелених насаджень міста то тільки слова з трибун,  промови з піднятим келихом на День  Довкілля. Статті і фото партійних лідерів і владних людей в пресі.  Доцільно  б перенести це свято по відтворенню навколишнього середовища на осінь. Тоді природа поливатиме сама деревця допомагаючи їм зачепитись за життя. А по весні зробити День Чистої Вулиці. Навіщо ж на вірну загибель садити саджанці навіть за бюджетні кошти. Та й діткам дурний приклад роботи завідома без результату і на погибель живого.

Як красиво звітують про виконану роботу і списані кошти  бюджетні і громадські організації, партії, …. Співають по телебаченню і радіо, пишуть колонки в пресі, дають інтерв’ю. Невже за ради піару можна принести в жертву тверезий розсуд.

Якось на День Довкілля в одній із шкіл Самарського району спостерігав як учень задавав запитання  учителю:
— Леонід Іванович, а чому ми на цьому місті вже четвертий рік садимо дерева?
Учитель замислився і вдав, що не почув це запитання…

Гаї, як і курчат, теж рахують восени.

Юрiй Фоменко

Добавить комментарий