Антихрист, малий ріг і звір з моря — хто це?

0
228

Після розпаду Римської імперії в Європі виникла релігійно-політична влада, яка в біблійних пророцтвах символічно представлена антихристом, малим рогом і звіром з моря.

Апостол Павло в другому посланні до солунян передрікає появу антихриста, що в Божому храмі сяде, як Бог, видаючи себе за Бога. Примітно, що з грецької антихрист –  «замість Христа». Яка влада закріпила за своїм головою титул намісника (вікарія) Христа? Що Святе Письмо розповідає про цю владу?

«Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам» (Амоса 3:7). За часів правління вавилонської імперії Бог відкрив майбутнє світової історії. У сьомому розділі книги пророка Даниїла ми читаємо про всесвітнє правлінні Вавилону, Мідо-Персії, Греції, Риму, а також про владу малого рогу, яка виникла після розпаду Римської імперії на десять європейських народів. Давайте докладніше розглянемо це пророцтво.

Жизнь без страха (Владимир Нестерук) DVDRipУ Дан. 7:23-24 написано: «Четвертий звір четверте царство буде на землі, яке буде різнитися від усіх царств, і пожере всю землю, і вимолотить її та розторощить її. А десять рогів визначають, що з того царства встане десять царів, а по них встане інший, що буде різнитися від попередніх, і скине трьох царів». Четверте царство після трьох попередніх світових імперій — вавилонської, мідо-перської та грецької, – це Рим. До речі, події, описані в Новому Завіті, відбувалися в часи правління Риму. Римська імперія пізніше розпалася на десять європейських держав. І тут починається найцікавіше. Згідно пророцтва повстає інший цар, починає «різнитися», набирає міць, і знищує три нації. Тільки одна могутня організація у світовій історії підходить під цей опис. У самому Римі, в центрі розваленої світової імперії, після 476 року виникла ця влада. При її становленні були викорінені три німецьких народи: герули, вандали і остготи. Ця 30-літня війна тривала з 508 по 538 роки. Після того як останній з трьох аріанських народів (остготи) в 538 році був знищений імператорським генералом Белізаріусом і був вигнаний з Рима, вступив в силу указ римського імператора Юстиніана, виданий в 533 році («Codex Justinianus»), і панівне політичне становище цієї влади було встановлено на довгий пророчий період завдовжки в 1260 років.

З біблійного контексту бачимо, що малий ріг – це не Нерон, який правив у першому столітті, тобто задовго до розпаду Римської імперії на десять держав, і навряд чи сірійський цар Антиох Єпіфан (176-164 рр. до н. е.), який, до речі, був восьмим за рахунком царем селевкидів, і після нього правили ще двадцять, що свідчить про локальність його влади. Малий ріг, згідно Святого Письма – це середньовічна політично-релігійна система, час правління якої в підручниках історії часто класифікується, як період «темних віків». Підтверджує цю думку й низка інших біблійних ознак, які пропоную розглянути нижче.

Однією з ознак влади малого рогу є те, що ця влада «буде пригноблювати святих Всевишнього» (Дан. 7:25). Тортури і масові спалення інакомислячих християн – ось лише деякі наслідки діяльності цієї влади у часи Середньовіччя. «І він побільшився аж до Вождя того війська, і від Нього була віднята стала жертва, і покинене місце святині Його» (Дан. 8:11). У той час, як «в храмі завіса роздерлась надвоє…» (Луки 23:45), земна святиня припинила своє існування. Ісус Христос, після вознесіння на небо, здійснює посередницьке служіння в «святині й правдивій скинії, що її збудував був Господь, а не людина» (Євр. 8:2). Саме туди і слід звертатися в молитві покаяння – до Христа, Небесного Первосвященика. Напади малого рогу на святиню – введення цією владою інституту земного священства – це незаконне присвоєння служіння, яке здійснює Ісус Христос у Небесній Святині. Зверніть увагу на те, в Першоапостольській Церкві були єпископи, пресвітери, диякони, і жодного разу в Діях ми не зустрічаємо серед ранніх християн священика! А це, у свою чергу, дає всі підстави вважати сповідь перед земним священиком нелегітимною.

І, нарешті, ця влада «буде думати позмінювати свята та права» (Дан. 7:25). Варто лише порівняти Десять Божих заповідей в Священному Писанні і в навчальному посібнику цієї влади, щоб побачити явні зазіхання на Закон Божий. Друга заповідь, яка застерігає від поклоніння статуям, зображенням, реліквіям, скасована повністю, а святість суботи, сьомого дня тижня (Матв. 28:1), освяченого Богом ще в Едемі (Бут. 2:2,3), перенесено на перший день тижня . На жаль, автори перенесення суботи на неділю (Лаодикійський Собор) випустили з уваги той факт, що це рішення не грунтується на новозавітних книгах Святого Письма, зібраних в канон на цьому ж Соборі. Внаслідок проведеної ревізії четверта заповідь стала третьою, а десята розділили на дві, щоб з вигляду було збережено Десятислів’я, але вже не Боже, а людське (Матв. 15:1-9). Зверніть особливу увагу – якщо Бог називає святість суботи знаком Божим («І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш!» (Іез.20:20), то що тоді є знаком звіра?

У сьомому розділі Данила та тринадцятому розділі Одкровення інформація про час правління цієї влади ідентична, що свідчить про те, що малий ріг і звір з моря – це одна і та ж влада. Вираз «час, часи і половина часу» (Дан. 7:25) означає три з половиною пророчих роки, або 1260 пророчих днів (Одкр. 12:6), або 42 пророчих місяці (Одкр. 13:5). У даному випадку один пророчий день дорівнює одному календарному році. Отже, якщо мова йде про період у 1260 років, і за початкову дату відліку візьмемо 538 рік, то історично підтверджено, що довгий період релігійно-політичної влади, відомий масовими переслідуваннями і гоніннями, припинився в 1798 році, коли французькі війська під командуванням генерала Бертьє ввійшли до Риму і взяли в полон її голову. Таким чином цій влади була нанесена смертельна рана.

Подальший розвиток подій описаний в Одкр. 13:3: «А одна з її голів була ніби забита на смерть, але рана смертельна її вздоровилась. І вся земля дивувалась, слідкуючи за звіриною!» Починаючи з 11 лютого 1929 підписанням Латеранської угоди між фашистським урядом Муссоліні і керівником цієї влади про відновлення її держави, розпочався процес зцілення рани звіра. В наш час ми спостерігаємо за процесом зцілення влади антихриста, малого рогу і звіра з моря, яка згідно біблійного пророцтва (Дан. 7:26,27) буде існувати аж до часу другого пришестя Ісуса Христа.

Крок за кроком відновлюється авторитет цієї влади. Кривавий фасад покривається новою штукатуркою. Однак ця влада не відмовляється від жодного з своїх основних вимог. Вона наполягає на своєму чільному положенні в усьому християнському світі. Вона не відмовилася і від догмату про непогрішність своїх перших осіб. На неї працюють цілі науково-дослідні інститути, вона використовує сучасні наукові методи, прогресивні ідеї для того, щоб піднятися на недосяжну висоту і звідти керувати урядами і народами. Особливу роль у цьому процесі зіграв попередній глава. За 26 років своєї діяльності він об’їхав багато країн світу, виступав на багатотисячних мітингах, зустрічався з усіма видатними діячами світу, сприяв розвалу СРСР, більш двадцяти разів каявся за середньовічні злочини інквізиції і реабілітував пам’ять Джордано Бруно, Яна Гуса, Мартіна Лютера.

Пропоную відкрити Святе Письмо, щоб визначити, яка ж роль відведена Церкві Нового Завіту? Чи буде Церква Христова панувати в цьому світі в проміжку між першим і другим пришестям Господа? Жодне пророцтво Нового Завіту не обіцяє цього. Всі пророцтва, Євангелія і Одкровення свідчать, що народ Божий буде гнаний і переслідуваний аж до часу другого пришестя Ісуса Христа. Ця ж влада, представлена в Біблії антихристом, малим рогом і звіром з моря, за допомогою інквізиції століттями переслідувала і страчувала християн. Царююча і пануюча в цьому світі релігія збагатила себе незліченними земними скарбами. Вона має банк, який містить золотий запас набагато більший, ніж золотий запас кількох європейських країн. Її палаци та храми блищать шедеврами світового мистецтва і охороняються поліцією і гвардією. Свідоцтво Ісуса Христа про те, що Царство Його не від світу цього, геть відкинуто непомірними претензіями на панування в цьому світі. Спаситель колись проголосив: «Раб не більший за пана свого». Але Господь був розп’ятий і відкинутий цим світом. А голова цієї влади прийнятий і шанований більше від будь-якого короля, імператора або президента. Що змінилося: світ чи ця політично-релігійна влада? Світ залишився тим же, бо в ньому править гординя, грошолюбство і пожадливість очам. Але тим не менш, цей світ віддає керівникові цієї влади небачені почесті. Як бачимо, історична дійсність відповідає пророцтвам другого послання до солунян, сьомого розділу Даниїла та тринадцятого розділу Одкровення.

«Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його» (Об’явл 18:4) – це Божий заклик вийти з цієї системи і приєднатися до істинної Божої Церкви, яка володіє спадкоємністю біблійного вчення, тобто вірить так само, як вірили пророки, Христос і апостоли (Еф. 2:20), очікує другого пришестя Господа (пришестя латинською “adventus”) і зберігає всі заповіді Декалогу (Одкр. 14:12). Святе Письмо повідомляє, що не всі, хто вважає себе християнами, а тільки ті, що дотримуються заповідей Божих, і є істинною Божою Церквою на Землі. «І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове» (Одкр. 12:17).

Добавить комментарий